Дві паперові фотокартки 35×45 мм на тимчасове посвідчення громадянина України: процедура вклеювання

Що таке тимчасове посвідчення та кому воно видається

Згідно з пунктом 1 Правил, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1111, тимчасове посвідчення громадянина України — це документ, який посвідчує особу і підтверджує її належність до громадянства України. Цей документ має чітко визначену, вузьку цільову аудиторію і не видається всім громадянам за замовчуванням.

Як деталізує Державна міграційна служба України (ДМС) у розділі «Набуття громадянства України», особи, які набули громадянство України та взяли зобов'язання припинити іноземне громадянство, документуються саме тимчасовими посвідченнями. Пункт 2 Правил № 1111 встановлює жорсткий віковий ценз: тимчасове посвідчення видається виключно особам, які досягли шістнадцятирічного віку. Дитині, яка набула громадянства разом із батьками, такий документ не оформлюють, тому шукати вимоги до розміру фотокартки для дитини в контексті цієї послуги безглуздо.

Документ оформляється на строк до 2 років. Це час, який надається особі для того, щоб вийти з іноземного громадянства. Паспорти громадянина України таким особам видаються лише після припинення ними іноземного громадянства або в разі подання декларацій про відмову від нього. Оформленням посвідчень в Україні займаються відповідні підрозділи ДМС, а для осіб, які проживають за кордоном, — дипломатичні представництва та консульські установи України.

Детальні вимоги до фотографії: фізичний носій проти цифрового

Специфіка вимог до фотографії на тимчасове посвідчення повністю продиктована технологією його виготовлення. Відповідно до пункту 14 Правил № 1111, бланки тимчасового посвідчення виготовляються поліграфічним комбінатом «Україна». Це паперовий бланк, до якого вносяться записи та додається зображення власника.

Пункт 5 цих самих Правил чітко вказує, що для оформлення подаються «2 фотокартки розміром 35 х 45 міліметрів». Чому саме дві? Технологія є паперовою і не передбачає сканування та внесення файлу до єдиного реєстру за допомогою цифрової камери на місці прийому. Одна роздрукована фотокартка вклеюється безпосередньо у бланк тимчасового посвідчення (про що прямо говорить пункт 7: «У тимчасовому посвідченні вклеюється фотокартка і ставиться власноручний підпис особи»), а друга картка залишається в матеріалах паперової справи заявника у підрозділі ДМС або консульстві.

У той час як для закордонного паспорта дитині до 12 років або особі, що не може пересуватися через тривалу хворобу, ДМС дозволяє подати одну фотокартку 10 х 15 сантиметрів для подальшого сканування (згідно з Наказом МВС № 875), тимчасове посвідчення вимагає саме двох невеликих знімків 35 × 45 мм для фізичної роботи з клеєм та бланком.

Ви можете підготувати фотокартку на тимчасове посвідчення громадянина України з правильними розмірами у нашій системі.

Порівняння вимог: Україна та Польща

Для українського читача, який звик до електронних послуг (наприклад, перебуваючи за кордоном), українська паперова процедура зразка 2003 року може здатися незвичною. Щоб краще зрозуміти цю різницю, ми порівняли вимоги до фотографії на українське тимчасове посвідчення та на польську заяву на дозвіл на тимчасове перебування (карту побиту), оскільки обидва документи вимагають базового формату 35 × 45 мм, але працюють з ним кардинально по-різному.

Згідно з розпорядженням МВС і адміністрації Польщі від 10 квітня 2026 р. (Dziennik Ustaw, поз. 553), для електронної заяви вимагається саме файл, а не картка. Розмір 35 × 45 мм фігурує лише як пропорція, тоді як жорсткі вимоги ставляться до технічних параметрів файлу (684 × 883 пікселі, до 2,5 МБ) та його свіжості (не старше 6 місяців).

Що закон залишає поза увагою

Правила оформлення і видачі тимчасового посвідчення громадянина України, затверджені постановою № 1111, є вкрай лаконічними в частині фотографій. Вони не встановлюють ані кольору фону, ані допустимої позицій голови, ані частки обличчя в кадрі, ані строку давності знімка, ані правил щодо окулярів чи головних уборів. Єдине опубліковане в цьому нормативному акті число — це розмір сторін 35 × 45 міліметрів.

Будь-які інші критерії, такі як «білий фон, 80 % обличчя, знімок не старше 6 місяців», у цій конкретній постанові не мають нормативної опори. Форма заяви-анкети затверджена окремим спільним наказом МВС та МЗС від 25.12.2003 № 1598/260, проте в цій процедурі аналізу відомчі інструкції щодо технічних характеристик знімка у відкритих джерелах ДМС не публікуються. Так само міграційна служба не публікує відкритих даних щодо кількості виданих за рік тимчасових посвідчень, не уточнює, чи приймаються фотокартки, роздруковані заявником вдома самостійно, та чи обладнані підрозділи ДМС власними фотокабінами для паралельного паперового друку.

Аналіз нашої бази даних: розмір 35 × 45 мм у світовому контексті

Хоча українське відомство не публікує додаткових технічних вимог до цього знімка, ми можемо розглянути формат 35 × 45 мм через призму глобальної статистики. У нашій базі з 241 профілю документів, 229 містять точну інформацію про фізичний розмір роздрукованої фотокартки. Загалом зафіксовано 17 різних розмірів.

Найбільш поширеним у світі є саме формат 35 × 45 мм — він зустрічається у 148 профілях нашої бази. Наступними за частотою використання є формати 51 × 51 мм (16 профілів), 30 × 40 мм (14 профілів) та 40 × 60 мм (11 профілів).

Щодо кольору фону: у нашій базі з 241 профілю 52 чітко закріплюють вимогу винятково білого фону, 23 профілі називають конкретний небілий відтінок (наприклад, світло-сірий або блідо-кремовий), а решта вимагають просто однорідний світлий фон без фіксації точного кольору.

Стосовно віку фотографії: лише 32 з 241 профілю фіксують максимальний вік нормативно (3 місяці у 2 профілях; 6 місяців у 30 профілях). Решта профілів просто не містять такого запису. Варто розуміти, що це прогалина в наших даних, а не доказ того, що в цих країнах чи процедурах не існує ліміту давності знімка. Тим не менш, для українського тимчасового посвідчення жодних нормативних обмежень щодо віку паперової фотокартки офіційні правила ДМС не публікують.

Повний перелік документів та фінансовий бік питання

Інформаційна картка послуги, опублікована на офіційному сайті Державної міграційної служби, містить вичерпний перелік документів, які необхідно додати до заяви. Окрім двох фотокарток розміром 35 × 45 мм, заявник має подати:

• Заяву-анкету для оформлення тимчасового посвідчення громадянина України, форма якої затверджена спільним наказом МВС та МЗС від 25.12.2003 № 1598/260.
• Довідку про реєстрацію особи громадянином України.
• Для осіб, які постійно проживають в Україні, — копію реєстраційного номера облікової картки платника податків. Ця вимога не застосовується до фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття номера, офіційно повідомили про це відповідний орган державної податкової служби і мають відповідну відмітку у паспорті.

Документи приймаються за умови обов'язкового пред'явлення наявного паспортного документа або документа, що його замінює та посвідчує особу заявника. У разі потреби подається засвідчений переклад тексту документа українською мовою. Важливо зазначити, що згідно з Правилами № 1111 усі записи у самому тимчасовому посвідченні здійснюються виключно українською мовою, і суворо забороняється вносити до нього записи, не передбачені цими Правилами.

Щодо фінансової сторони: в інформаційній картці послуги ДМС чітко вказано, що плата за видачу тимчасового посвідчення громадянина України не передбачена. Відповідно, у графі «Пільги» зазначено «відсутні». Пільг немає не тому, що держава відмовляє в їх наданні окремим категоріям громадян, а тому, що сама адміністративна послуга є базово безоплатною для всіх без винятку.

Чому заяви насправді відхиляють: підстави для відмови

Вимоги до якості самої фотографії часто стають причиною стресу для заявників, однак в українській процедурі отримання тимчасового посвідчення юридичний ризик лежить в іншій площині. Державна міграційна служба називає єдину підставу для відмови у наданні послуги:

Відсутність одного з документів, що включені до вищевказаного переліку

Оскільки процедура є паперовою і вимагає ручного вклеювання, відсутність другої фотокартки (якщо заявник приніс лише одну) розглядається як неповний пакет документів і є прямою підставою для відмови. Ризик тут полягає не в тому, що ваше обличчя займає 75 % кадру замість 80 %, а в тому, що фотокарток принесли менше, ніж вимагає пункт 5 урядової постанови.

Для порівняння, у польській системі MOS (Moduł Obsługi Spraw) перевірка фотографії відбувається принципово інакше. Як роз'яснює польське Управління у справах іноземців у розділі «Найчастіші помилки», якщо цифрове фото не відповідає вимогам, система його просто відхиляє автоматично. Поки фотографія відхилена, подати саму заяву в MOS технічно неможливо. В українських реаліях для паперового тимчасового посвідчення автоматизованої перевірки знімка при подачі не існує — комплектність пакету документів оцінює людина у вікні прийому ДМС або в консульстві.

Покрокова процедура оформлення, здачі та заміни документа

Процес документування тимчасовим посвідченням має чіткий алгоритм, визначений постановою Кабінету Міністрів № 1111:

1. Підготовка документів: Заявник збирає необхідний пакет (заява-анкета, довідка про реєстрацію громадянином, копія податкового номера) та роздруковує 2 паперові фотокартки розміром 35 × 45 мм.
2. Подання заяви: Заява подається особисто фізичною особою або її законним представником до відповідного підрозділу ДМС (в Україні) або до дипломатичного представництва чи консульської установи (за кордоном).
3. Перевірка та очікування: Інспектор перевіряє комплектність документів, звіряє особу за наявним іноземним паспортом. Після прийняття документів розпочинається строк розгляду заяви, який, згідно з пунктом 7 Правил, становить 10 днів.
4. Отримання та підписання бланка: Під час видачі документа заявник бачить, що одну з поданих ним фотокарток вклеєно у бланк поліграфічного комбінату «Україна». Поряд із вклеєним знімком заявник має поставити свій власноручний підпис.
5. Зберігання: Пункт 13 Правил наголошує, що тимчасове посвідчення є власністю України. Особа зобов'язана надійно його зберігати.
6. Дії в разі втрати або зіпсуття: Якщо документ втрачено або зіпсовано, особа повинна негайно повідомити про це уповноважений орган. Повторне оформлення посвідчення замість втраченого здійснюється у загальному порядку — це означає, що заявнику знову доведеться нести 2 нові фотокартки 35 × 45 мм і чекати 10 днів.
7. Здача документа: Згідно з пунктом 16, після того як особа остаточно вийшла з іноземного громадянства, тимчасове посвідчення здається до ДМС чи консульства одночасно з документом про припинення іноземного громадянства або з декларацією про відмову. Натомість заявнику видається повноцінний паспорт громадянина України.

Зауважимо, що порядок продовження строку дії тимчасового посвідчення понад дозволені 2 роки Правилами № 1111 не передбачений і в офіційних джерелах не описаний.

Історія нормативного акта

Оформлюючи документи, важливо посилатися на актуальну редакцію законодавства, адже Постанова Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. № 1111 має уривчасту та складну історію. Вона була прийнята у 2003 році, але згодом втрачала чинність згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 13 березня 2013 року № 185. Того ж року дію постанови № 1111 було відновлено (згідно з постановою КМУ від 12 червня 2013 року № 415). Крім того, частину змін, внесених до Правил у 2009 році, Конституційний Суд України свого часу визнавав неконституційними. Через те, що офіційні урядові портали (zakon.rada.gov.ua, kmu.gov.ua, mfa.gov.ua) під час проведення цього дослідження не відповідали або блокували доступ, текст акта з усіма реквізитами та змінами було отримано з інформаційно-правової системи.