Картка посвідки на проживання в ЄС: чому Нідерланди вимагають ширину обличчя від вуха до вуха, а Швеція фотографує сама

Порівняння вимог до фото на посвідку на проживання: Нідерланди, Німеччина, Швеція

Оскільки загальноєвропейський регламент не встановлює публічних значень у міліметрах, параметри знімка залежать від країни, в якій подається заява. Ми перевірили параметри трьох держав, які підходять до біометрії по-різному.

Регламент ЄС 1030/2002: що уніфіковано, а що приховано

Основою для всіх карток посвідки на проживання в Європейському Союзі є Регламент Ради (ЄС) № 1030/2002 про єдину форму посвідки на проживання для громадян третіх країн, консолідований з урахуванням подальших змін. Цей документ нормує фізичні характеристики самої пластикової картки, але вимоги до якості зображення обличчя винесено в технічні специфікації.

Згідно з регламентом, посвідки на проживання мають випускатися як самостійні документи у форматі ID-1 або ID-2 з опорою на специфікації документа ІКАО Doc 9303, 7-ме видання, 2015. Картка має бути виготовлена повністю з полікарбонату або еквівалентного синтетичного полімеру з терміном служби не менше 10 років. Фотографія, як і інші біографічні дані, зокрема підпис власника, інтегрується в основний матеріал документа. Ця персоналізація виконується із застосуванням технології лазерного гравіювання або іншої рівноцінно захищеної технології.

An identity photograph shall be securely integrated into the card body and secured by a diffractive optically variable image device (DOVID).

Окрему увагу в регламенті приділено оптичному захисту: фотографія має бути надійно вбудована в тіло картки й захищена дифракційним оптично змінним елементом (DOVID); окремий DOVID передбачено для захисту портрета.

Водночас сам регламент не містить ні міліметрів ширини кадру, ні відсотків заповнення площі обличчям. Стаття 2(1)(e) регламенту зазначає, що вимоги до якості та загальних стандартів для зображення обличчя й відбитків пальців ухвалюються у вигляді додаткових технічних специфікацій. За процедурою статті 7(2) ці специфікації можуть оголосити секретними й не публікувати.

Національні правила: від точних міліметрів до цифрової передачі знімків

Через відсутність публічних загальноєвропейських стандартів у міліметрах заявники мають спиратися на правила країни перебування. У цій перевіреній базі з 241 профілю документів 52 закріплюють білий фон, 23 називають конкретний небілий відтінок, а решта вимагають світлого фону без визначення точного кольору. Цифри — станом на 22.09.2026.

Нідерланди: міліметрова точність і два маршрути подання

Імміграційна та натуралізаційна служба (IND) посилається на ті самі вимоги, що діють для нідерландських паспортів і опубліковані на сайті rijksoverheid.nl. Знімок повинен мати фіксований формат 35 × 45 мм. Роздільна здатність цифрового файлу — не нижче 400 dpi, а сам знімок — не старший 6 місяців на момент подання заяви.

У Нідерландах установлено висоту обличчя від підборіддя до тім'я: з 11 років — мінімум 26 мм і максимум 30 мм; до 10 років включно — мінімум 19 мм і максимум 30 мм. Ширина обличчя від точки кріплення одного вуха до іншої — від 16 мм до 20 мм. Самі вуха не обов'язково мають бути видимими, якщо видно ширину обличчя. Фон: світло-сірий, світло-блакитний або білий; рівний, одноколірний, без градієнта, з достатнім контрастом між головою та фоном.

Головний убір допускається з релігійних або світоглядних причин. Він має бути однотонним і контрастувати з фоном. Якщо вам потрібно підготувати правильний цифровий або друкований файл перед поданням заяви, ви можете зробити фото на картку посвідки на проживання в ЄС онлайн у нашій системі.

Німеччина: посилання на паспортні правила та фіксовані збори

У Німеччині вимоги до фотографії встановлено в § 60 абз. 1 Положення про перебування іноземців (AufenthV) через посилання на § 4 Паспортної постанови від 19 жовтня 2007 року; за знімком іноземця має бути можливо однозначно його впізнати, а обличчя й голова на ньому не повинні бути закриті.

Компетентний орган має право допустити АБО приписати винятки щодо головного убору, якщо особу все одно достатньо встановлено. Обов'язок заявника в Німеччині: на вимогу відомства надати актуальний знімок АБО взяти участь у його виготовленні. Змінювати фотографію допускається лише в порядку, передбаченому законом про перебування або самим положенням. Відомство зберігає знімок для внесення в документ і для подальшого звіряння з фактичною зовнішністю власника документа.

Німецькі збори за картку посвідки на проживання прописано в § 45 AufenthV. Видача Aufenthaltserlaubnis, Blaue Karte EU або ICT-картки коштує 100 євро. Продовження до трьох місяців — 96 євро, понад три місяці — 93 євро. Зміна у зв'язку зі зміною мети перебування разом із продовженням — 98 євро. Видача Mobiler-ICT-Karte коштує 80 євро, а її продовження — 70 євро.

З 1 травня 2025 року біометричні фотографії для документів про перебування мають створюватися в цифровому вигляді в державних установах або підключеними фотостудіями/магазинами, які передають їх захищеним каналом.

Швеція: без повторного використання та статус картки

У Швеції (Migrationsverket) повторного використання біометрії немає. Дані між звертаннями не зберігаються. Фотографуватися й здавати відбитки потрібно заново щоразу, коли потрібна нова картка, зокрема й під час продовження дозволу.

Строк дії шведської картки посвідки на проживання збігається зі строком дозволу, але не перевищує трьох років. Офіційним посвідченням особи та проїзним документом ця картка не вважається, підтвердити нею особу не можна.

Чому заяви відхиляють: аналіз відмов і затримок

Попри те, що пластик стандартизовано, процес подання часто зупиняється саме через фотографії. Аналіз офіційних роз'яснень відомств показує кілька структурних причин, з яких знімки бракують.

• Опора на міф про «єдиний європейський формат». Регламент 1030/2002 нормує картку, а не знімок. Технічні специфікації ЄС щодо якості зображення обличчя можуть бути засекречені й не публікуватися, тому єдиного формату фото на картку посвідки на проживання не існує.
• Ігнорування другого габариту обличчя в Нідерландах. Нідерландська норма визначає не лише висоту обличчя, а й його ширину — 16–20 мм від точки кріплення вуха до вуха. Це другий, незалежний від висоти габарит, через який знімок можуть забракувати навіть за формально правильної висоти голови. IND формулює наслідок прямо:

  Een foto die niet aan de vereisten voldoet, levert onnodige vertraging op.

  (Фотографія, яка не відповідає вимогам, спричиняє зайву затримку).
• Помилки щодо повторного використання біометрії. Модель повторного використання різниться принципово. Шведське відомство щоразу знімає людину з нуля. IND повторно використовує біометрію, якщо її здавали менш ніж 6 місяців тому.
• Різні носії залежно від маршруту подання. У Нідерландах той самий маршрут дає два різні носії: у посольстві співробітник сканує принесений паперовий знімок, у віконці IND фотографію робить сам співробітник. Заявник дізнається про це лише з додатка 7102, який не потрібно надсилати разом із заявою.
• Неправильне тлумачення правил щодо головних уборів. Німецьке формулювання про головний убір двостороннє: відомство має право виняток «допустити АБО ПРИПИСАТИ» — тобто може як вимагати зняти головний убір, так і вимагати його наявності, якщо інакше особу не встановити.

Покрокова процедура: як здають біометрію в різних країнах

Процедура фотографування та здачі відбитків жорстко прив'язана до місця звернення. Ось як побудовано процес залежно від національних правил.

1. Визначення маршруту отримання знімка. У Швеції фотографування відбувається у відомстві або в представництві. Для дітей до 2 років IND вимагає надіслану фотографію, зроблену фотографом; у віконці IND фотографію робить співробітник. У Німеччині з 1 травня 2025 року знімок створює відомство або підключена фотостудія й пересилає захищеним каналом.
2. Здача біометрії та старої картки. Шведську картку оформлюють лише зі свіжою біометрією: знімок і відбитки здають під час кожної видачі. Стару картку посвідки на проживання потрібно повернути під час отримання нової. У Нідерландах IND повторно використовує стару біометрію, якщо заявник здавав її менш ніж 6 місяців тому у віконці IND або в посольстві за кордоном.
3. Сплата зборів. У Німеччині за видачу Aufenthaltserlaubnis, Blaue Karte EU або ICT-картки сплачують 100 євро (§ 45 AufenthV). Продовжити її на строк до трьох місяців — 96 євро, довше — 93 євро.
4. Очікування виготовлення та доставки. У Швеції в разі зйомки в посольстві чи генконсульстві строк до доставки в представництво становить до чотирьох тижнів; у разі зйомки в Statens servicecenter картка надходить на домашню адресу протягом двох тижнів.

Джерела

Стаття спирається на офіційні регламенти Європейського Союзу та національні правові акти держав-членів. Усі дані актуальні на момент останньої перевірки.

• Регламент Ради (ЄС) № 1030/2002 про єдину форму посвідки на проживання (консолідований текст) — EUR-Lex (Рада Європейського Союзу) (перевірено 22.09.2026).
• § 60 Положення про перебування іноземців Німеччини (AufenthV) — Bundesamt für Justiz (перевірено 22.09.2026).
• § 45 Положення про перебування іноземців Німеччини (збори за посвідку на проживання) — Bundesamt für Justiz (перевірено 22.09.2026).
• Вимоги до фотографії (Eisen aan de pasfoto) — Rijksoverheid (Уряд Нідерландів) (перевірено 22.09.2026).
• Форма 7102 «Vingerafdrukken, pasfoto en handtekening» — IND (Нідерланди) (перевірено 22.09.2026).
• Пояснення щодо картки посвідки на проживання (Uppehållstillståndskort) — Migrationsverket (Швеція) (перевірено 22.09.2026).
• Вимоги до видачі документів — Service Berlin (перевірено 22.09.2026).